Життєвий і творчий шлях С. Д. Максименка

 

 

 

Головна сторінка

 

 

Головна сторінка

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Максименко Сергій Дмитрович, народився 15 грудня 1941 року в селі Запрудді Рокитнянського району Київської області в сім’ї колгоспників.

В 1948 році вступив до Запруднянської середньої школи і закінчив повний курс навчання в 1959 році. Після закінчення школи працював причіплювачем-трактористом. В 1960 році поступив у Київський державний педагогічний інститут ім. О.М.Горького на педагогічний факультет і закінчив його в 1965 році, одержавши вищу освіту за спеціальністю методика початкового навчання і дефектологія.

Після закінчення інституту, з серпня 1965 року, був направлений на роботу в Дарницький дитячий будинок на посаду вчителя, а з жовтня місяця 1965 року був переведений на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи й працював на цій посаді по вересень 1970 року. В 1970 році поступив в аспірантуру на кафедру психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького і закінчив її в жовтні місяці 1973 року.

Після закінчення аспірантури був направлений викладачем на кафедру психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького, де і працював по серпень місяць 1975 року.

З серпня 1975 року по 1985 р. працював заступником директора Науково-дослідного інституту психології УРСР з наукової роботи. У 1985-1997 роках – завідувач лабораторії психології навчання Інституту психології, завідувач кафедри психології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. В 1995 році обраний дійсним членом Академії педагогічних наук України. З 1997 року – директор Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, академік-секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології АПН України.

Обраний членом Міжнародної ради психологів (США, 1991), головою Товариства психологів України (1998), є головним редактором «Наукових записок», «Збірника наукових праць» Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України», журналу «Практична психологія та соціальна робота», «Психологічної газети» та книжкового видання «Психологічний інструментарій», членом редколегій багатьох інших наукових видань.

Заслужений діяч науки і техніки України (2001), автор понад 420 опублікованих наукових праць. За період науково-педагогічної діяльності підготував 18 докторів і 170 кандидатів наук.

Дружина – Пелішенко Наталія Валентинівна, 1960 р. народження, інвалід І групи. Донька – Максименко Ксенія Сергіївна, 1984 р. народження, студентка магістратури факультету соціології та психології Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

 

(С.Д.Максименко)

 

БІОГРАФІЯ С.Д.Максименко від С.І.Болтівця

 

Максименко Сергій Дмитрович (н. 15.12.1941) - д-р психологічних наук (1991), проф. (1992), зав. кафедри педагогіки та психології Нац. мед. ун-ту ім. О.Богомольця (1993), директор Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПНУ (1997); дійсний член Міжнародної ради психологів (США, 1991); дійсний член АПН України (1995); Заслужений діяч науки і техніки України (2000 р.): академік-секр. Відд. «Психологія, вікова фізіологія та дефектологія» АПНУ; голова Т-ва психологів України (1998); декан медико-психологічного ф-ту Нац. мед. ун-ту ім. 0.0.Богомольця (2000); голов. ред. «Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка», ж. «Практична психологія та соціальна робота». Закінчив Київський держ. педагогічний ін-т (1965). У 1989 р. захистив докт. дис. на тему «Експериментальний метод у віковій та педагогічні психології». Вчитель, заст. дир. Дарницького дит. буд. (1965); викл., ст. викл. кафедри психол. Київ. держ. пед. ін-ту ім. М.Горького (1970); заст. дир. НДІ психології УРСР (1975); зав. лаб. психол. навчання НДІ психології УРСР( 1985).

Нагород, орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю», Почесними грамотами МОН України.

Засновник української наукової школи генетичної психології. Автор понад 400 наук. праць (у т.ч. 10 підручників, 12 монографій). Підготував 18 докт. та 170 канд. психол. наук.

Розроблені С.Д.Максименком формувальні й діагностичні методи включені в Європейський банк дослідницьких процедур з лонгітюдних досліджень при Інституті Макса Планка (Мюнхен).

Наук. праці: Психолого-педагогічні аспекти формування особистості в навчально-виховному процесі. - К., 1981; Проблеми розвиваючого навчання. -К., 1997; Основи генетичної психології. - К., 1998; Основи загальної психології. - К., 1998; Общая психология: учебник. - М., 1999; Загальна психологія: Навч. посібник. - К., 2000; Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). — М.-К.. 2000; Загальна психологія: Підручник. - К., 2000; Общая психология: Учебник. -- М.-К., 2001; Розвиток психіки в онтогенезі: В 2-х т. - К., 2002; Основи військової психології: Підручник. - Хмельницький, 2002; Експеририментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посібник. — К., 2002; Психологічні засади взаємозв'язку професійного навчання і розвитку особистості майбутнього фахівця: Навч. посібник. - К., 2003; Загальна психологія: Підручник. - К., 2004; Общая психология: Учеб. пособие. - М.-К.,2004.

 

                                                                                                            С.І.Болтівець

 

 

 

 

СЛУЖБОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

МАКСИМЕНКА Сергія Дмитровича,

1941 року народження (с. Запруддя Рокитнянського р-ну Київської обл.), українця, доктора психологічних наук, професора, дійсного члена АПН України, директора Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України

 

Максименко С.Д. – відомий український психолог, засновник української школи генетичної психології, доктор психологічних наук (1991), професор (1992), дійсний член АПН України (1995).

Працював учителем, заступником директора з навчально-виховної роботи Дарницького дитячого будинку (1965-1970 рр.), викладачем, старшим викладачем кафедри психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького (1970-1975 рр.), заступником директора з наукової роботи Інституту психології УРСР (1975-1985 рр.), працює завідуючим лабораторією психології навчання (з 1985 р.), директором Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (з 1997 р.), академіком-секретарем Відділення психології, вікової фізіології та дефектології АПН України (з 1997 р.).

С.Д.Максименко – автор 10 підручників із загальної та педагогічної психології, співавтор першого в Україні підручника з педагогічної психології для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації, автор 12 монографій, близько 400 наукових праць з методологічних проблем розвивального навчання, проблем психології особистості, методологічної рефлексії проблем розвитку в психології, експериментально-генетичних методів вікової та педагогічної психології.

Обраний членом Міжнародної ради психологів (США, 1991 р.), головою Товариства психологів України (1998 р.), є головним редактором збірників наукових праць Інституту психології, журналу “Практична психологія та соціальна робота” АПН України. За період своєї науково-педагогічної діяльності підготував 16 докторів і 132 кандидатів психологічних наук, проводить значну просвітницьку та громадську роботу щодо піднесення психологічної культури сучасного українського суспільства та наукового авторитету України серед інших держав світу, які мають розвинений науково-технічний потенціал.

Нагороджений медаллю «За доблесну працю», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України, орденом «Знак пошани», йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Принциповий, вимогливий до себе, уважний до людей. В колективі користується заслуженим авторитетом.

Службовий телефон/факс: 244-19-63.

Характеристика видана в Голосіївську районну в м. Києві державну адміністрацію.

 

Заступник директора з науково-

експериментальної та організаційної

роботи Інституту психології

ім. Г.С.Костюка АПН України                                                     С.І.Болтівець

 

(докладніше)

 

 

Інститут психології імені Г.С.Костюка

Академії педагогічних наук України

 

Максименко Сергій Дмитрович

Директор

Відомий український психолог, Заслужений діяч науки і техніки, академік-секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології АПН України, дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор. Член Міжнародної ради психологів (США, 1991 р.), президент Товариства психологів України (1998 р.), засновник і декан першого в Україні медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (з 2000-2001 навч. р.), головний редактор «Наукових записок Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України», голова редакційної ради журналу «Практична психологія та соціальна робота» АПН України.

Нагороджений орденом «Знак пошани», медалями «За доблесну працю», «За заслуги» ІІІ ст., Почесними грамотами Міністерства освіти України.

Засновник української школи генетичної психології. Автор понад 430 наукових праць, серед яких – 10 підручників із загальної, експериментальної, вікової та педагогічної психології, співавтор першого в Україні підручника з педагогічної психології для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, автор 16 монографій з методологічних проблем розвивального навчання, проблем психології особистості, методологічної рефлексії проблем розвитку в психології, методів вікової та педагогічної психології, експериментально-генетичного методу. Це, зокрема, підручники «Основи загальної психології» і «Загальна психологія» (1999, 2000, 2001, 2002, 2004); навчальні посібники «Основи генетичної психології» (1998), «Психологія в соціальній і педагогічній практиці: методологія, методи, проблеми, процедури» (1998); монографії «Генетична психологія» (2000), «Розвиток психіки в онтогенезі» в 2-х томах (2002), «General Psychology» (2005), «Генезис существования личности» (2006).

Розроблені С.Д.Максименком формувальні і діагностичні методи включені до Європейського банку дослідницьких процедур із лонгітюдних досліджень при Інституті Макса Планка (Мюнхен).

Проводить значну просвітницьку та громадську роботу щодо піднесення психологічної культури сучасного українського суспільства та наукового авторитету України серед інших держав світу, які мають розвинений науково-технічний потенціал.

Науково-дослідний інститут психології розпочав свою діяльність                1 грудня 1945 року на основі постанови № 1573 Ради народних Комісарів УРСР від 01.10.1945 р.

Засновником Інституту і його директором протягом наступних 27 років був Григорій Силових Костюк (1899-1982) – всесвітньо відомий вчений і видатний організатор науки, фундатор української школи наукової психології та психологічної освіти в Україні. Найбільші досягнення Г.С.Костюка та його учнів пов’язані з розробкою фундаментальної проблеми співвідношення навчання, виховання і психічного розвитку, з обґрунтуванням умов, які забезпечують розвивальний характер педагогічних впливів.

Започатковану Г.С.Костюком стратегічну лінію науково-психологічних досліджень та впровадження їх результатів як в освітній сфері, так і в інших царинах суспільної практики успішно продовжує нині С.Д.Максименко.

Структура Інституту складалася спочатку з 6 відділів: загальної психології, дитячої психології, педагогічної психології, спеціальної психології, психопатології, історії психології. До відділу загальної психології входило 3 лабораторії: лабораторія з вивчення нервової діяльності, лабораторія з вивчення чутливості, лабораторія з вивчення мовлення і мислення. Відділ дитячої психології мав у своєму складі 2 кабінети: кабінет психології раннього та дошкільного віку, кабінет психології шкільного віку. Крім цього, було створено бібліотеку, а також адміністративно-технічний відділ.

У 1960 р. створено відділ психології навчання і відділ психології виховання, у 1963 р. – відділ профорієнтації і профконсультації, у 1964 р. – лабораторію з питань програмованого навчання, у 1967 р. – відділ дитячої психології розділено на два відділи: психології молодшого шкільного віку і психології дошкільного віку.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №335 від 16.06.1992р. Інститут підпорядковано Академії педагогічних наук України, а постановою Кабінету Міністрів України № 978 від 6 грудня 1995 року Інституту було присвоєно ім’я засновника і першого директора Інституту  академіка Григорія Силовича Костюка.

Нині у складі Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України діє 18 лабораторій: історії психології ім. В.А.Роменця; методології і теорії психології; соціальної психології; загальної та етнічної психології; екологічної психології; психології особистості ім. П.Р.Чамати; психології соціально дез­адаптованих неповнолітніх; психології дошкільника; психології навчання ім. І.О.Синиці; організаційної психології; нових інформаційних технологій навчання; вікової психофізіології; науково-психологічної інформації; психології творчості; психології обдарованості; психодіагностики; консультативної психології та психотерапії; когнітивної психології. В Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України працюють дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій (за спеціальностями: 19.00.01 – загальна психологія, історія психології; 19.00.02 – психофізіологія; 19.00.04 – медична психологія; 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи; 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія; 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія).

Інститут психології ім. Г.С.Костюка проводить фундаментальні та пошукові дослідження, спрямовані на розв’язання актуальних теоретичних і методологічних проблем психології; здійснює наукові дослідження за замовленнями законодавчих, виконавчих та судово-правових органів державної влади, установ і закладів системи освіти, інших юридичних та фізичних осіб; бере участь у розробці програм, концепцій розвитку освіти, психологічної та педагогічної науки в Україні, проведенні психологічної експертизи рішень, постанов, документів, прогнозуванні їх психолого-педагогічних наслідків, підготовці рекомендацій щодо застосування результатів наукових психологічних досліджень в педагогічній та суспільній практиці; надає науково-практичну допомогу установам і закладам системи освіти, законодавчим, виконавчим та судово-правовим органам, іншим організаціям, у тому числі і на договірних засадах; видає наукові монографії, збірники, підручники, методичні посібники, психологічні журнали, інші види друкованої продукції та інформаційних матеріалів; створює умови для стажування науковців, викладачів, практичних психологів, інших спеціалістів у галузі психології в підрозділах Інституту; здійснює координацію наукової діяльності кафедр психології, психологічних центрів, лабораторій, психологічних служб, які функціонують у державних структурах або виконують державні замовлення; організує і проводить наукові та науково-практичні конференції, симпозіуми, семінари з різних напрямів психологічної науки й практики, веде пропаганду психологічних знань і результатів діяльності Інституту в Україні та за її межами; представляє українську психологічну науку й практику на міжнародному рівні, бере участь у міжнародних програмах, а також з’їздах, конференціях, симпозіумах, що проводяться в інших країнах, організовує науково-практичні заходи із запрошенням іноземних фахівців.

На найближчу перспективу передбачено створення у встановленому порядку в різних містах і селах України мережі наукових і науково-практичних центрів, лабораторій як підрозділів, філіалів Інституту, покликаних сприяти розвитку психологічної думки і піднесенню рівня психологічної культури населення України, надання йому психологічної допомоги.

 

Адреса Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України:

вул. Паньківська, 2, м. Київ, 01033.

Тел. (044) 244-33-20; факс: (044) 244-19-63

E-mail: inst_psychol@hotmail.com

 

(докладніше)

 

Література про академіка Максименка С.Д.

 

1. Губко О.Т., Болтівець С.І. Вірний лицар Псіхеї // Освіта. – 2002. – 16-23 січня.

2. Боришевський М.Й., Чепелєва Н.В., Куценко Г.В., Тищенко С.П., Шатирко Л.О. Генетична психологія на вістрі проблем навчання, виховання і розвитку (До 60-річчя від дня народження С.Д.Максименка) // Актуальні проблеми сучасної української психології. До 60-річчя від дня народження академіка С.Д.Максименка: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. члена-кореспондента АПН України Н.В.Чепелєвої. – К.: Нора-прінт, 2002. – Вип. 22. – С. 3-14.

3. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Максименко С.Д. // Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва. – К.: РІК «Одекс Плюс», 1999. – Т. 1. – С. 88.

4. Папуча М.В. Генетична психологія С.Д.Максименка // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред С.Д.Максименка. – К., 2001. – Т. ІІІ, ч. 8. – С. 14-21.

5. Боришевський М., Чепелєва Н., Куценко Г., Тищенко С., Шатирко Л. Сергій Максименко: генетична психологія у проблемному контексті нав­чання, виховання і розвитку // Психологія і суспільство. – 2003. – № 1. – С. 4-12.

6. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Максименко Сергій Дмитрович // Хто є хто. Україна в ІІІ тисячолітті: Економіка. Культура. Наука. Київ та регіони. 2003-2004. – К.: АТ «Поліграфкнига, 2003. – С. 8-9.

 

Новини:

   12 лютого 2008 р.

З деякими останніми новинами у творчості та науковій діяльності С.Д. Максименка можливо ознайомитися на офіційному форумі сайту

   10 листопада 2007 р.

Відкрився новий форум, присвячений творчості С. Д. Максименка та проблемам розвитку української наукової психології!

   1 серпня 2006 р.

Відкрилася гостьова книга сайту для відгуків та побажань відносно його роботи!

   1 серпня 2006 р.

Сайт почав працювати!

  

Розділи сайту:

С. Д. Максименко - спеціаліст та людина


Біографія С. Д. Максименка


Бібліотека творів С. Д. Максименка


Фотоальбом

Спілкування:

 

  Інтернет-форум сайту: місце для спілкування на тему творчості С. Д. Максименка і проблем розвитку сучасної української наукової психології.

 

  Гостьова книга: тут можливо виказати свої пропозиції та думки щодо сайту, його оформлення, структури та наповнення.


Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

 

 

Hosted by uCoz